Очищення свердловини

Вважаєте що вода з власної свердловини абсолютно чиста, чи дійсно це так?

95% води зі свердловини, якою б смачною та прозорою вона не була, необхідно очищати. Наявність в ній шкідливих речовин та непотрібних людському організму та сантехніці хімічних елементів, а бактерій неможливо визначити на око. Приймаючи в експлуатацію свердловину, необхідно здати воду на аналіз у відповідні служби, а вже тоді вживати її та використовувати у побуті.

Якщо ж результати невтішні – не поспішайте облаштовувати нову свердловину . Звертайтесь до фахівців, які допоможуть встановити обладнання, з допомогою якого вода стане придатною до вживання. Профілактично оглядати та очищати свердловину потрібно регулярно, особливо за відсутності професійного техобслуговування.

Очищення свердловини слід починати з визначення причини поломки. Проблеми можуть бути різні – від неправильного її облаштування до поганої роботи насосу чи відсутності захисних механізмів приладу.

Вибір способу очистки свердловини залежить і її від типу (вона може бути з прямим стволом і з фільтром). Чищення водозабору з прямим стволом набагато зручніше, оскільки обладнання можна опускати до самого дна, а це унеможливлює його замулення (за умови регулярної експлуатації, звичайно ж).

Пам’ятайте, що без визначення причини замулювання та її ліквідації, очищення не має сенсу і матиме недовготривалий ефект – вже за тиждень-другий проблема повернеться і вам знову потрібно буде повторити процедуру. Це загрожує не лише полегшенням гаманця, але й може бути небезпечним для свердловини.

Можливі причини замулювання свердловин

Якщо в трубу свердловини потрапляє пісок чи мул, з часом зменшується швидкість подачі води, і насосу доводиться часто відключатися, щоб не працювати в холосту. При цьому користувачі можуть не відчувати нестачі води, але термін експлуатації насосу невпинно скорочується, оскільки мул чи пісок, як правило, залишається в системі водопідготовки, у фільтрі.

Саме часте засмічення фільтрів може бути симптомом, що свідчить про замулення. Залишається визначити, як до стволу свердловини потрапив пісок і як багато його там назбиралося. Від цього залежить спосіб очищення і взагалі доцільність цього.

Так, в мілких свердловинах замулювання труби не уникнути в принципі. Фільтр такої свердловини не зможе затримати намулу чи пісок, і найдрібніша його фракція все ж проникне до фільтрів тонкої  очистки та осяде там. З часом прошарок піску чи намули буде таким товстим, що вода просто не зможе потрапити до труби. Коли у воді помічений пісок великих фракцій, та ще й за умови постійної експлуатації свердловини, то прочистка, швидше за все, недоцільна взагалі, оскільки це свідчить про несправність фільтра свердловини.  Якщо заміна останнього технічно не передбачена (конструкція повинна бути описана в паспорті свердловини), то варто задуматися про облаштування нової свердловини.

Причин потрапляння піску в артезіанську свердловину може бути лише дві – або обсадна колона пошкоджена на глибині в тому місці, де є пісок, або він потрапив до стволу свердловини з водою верхніх пластів, стікаючи по зовнішнім стінкам обсадної труби.

В першому випадку, єдиним варіантом вирішення проблеми є заміна обсадної труби, а це може коштувати не менше, ніж буріння нової свердловини. В другому випадку може допомогти промивка спеціальним обладнанням, як правило, тим самим, за допомогою якого бурили вашу свердловину.

Щоб взнати, чи не пошкоджена обсадна труба, її можна дістати зі свердловини, або оглянути спеціальним ендоскопом, який розміщують в ній та ретельно досліджують стінки зсередини.

Визначити наявність та кількість піску в свердловині можна лише за допомогою записів у паспорті об’єкту, де вказана її початкова глибина.  Першочергово демонтувавши насос, в свердловину опускають шнурок з тягарем або сталевий прут, які повинні дістати дна. Різниця в замірах і буде товщею піщаного прошарку, а помноживши цю висоту на площу перетину експлуатаційної труби свердловини, отримаємо об’єм піску, який необхідно дістати зі свердловини.

Способи прочищення свердловин

  1. Промити водою з поверхні — суть цього методу полягає в тому, що в свердловину по попередньо опущеному шлангу за допомогою помпи під високим тиском подається вода. Струмінь її розмиває намулу чи пісок і виносить його на поверхню через експлуатаційну трубу.  Недоліками такого виду очищення свердловини є небезпека для фільтра через високий тиск подачі води, безпеку якого важко розрахувати. Особливо це стосується свердловин, які використовуються тривалий час і фільтр яких міг бути суттєво послаблений корозією. Крім того, під час промивання брудний струмінь з води, намули та піску забруднює навколишню територію. Отже, якщо поруч свердловини у вас знаходиться газон, город чи квітник, краще заздалегідь накрити його плівкою;
  2. Продути з допомогою ерліфту —  відбувається за тим самим принципом, що і водою, лишень в цьому випадку під тиском подається повітря. Для цього використовують спеціальне обладнання, що має назву ерліфт і представляє собою компресор зі шлангом, який подає повітря під тиском в 10-15 атмосфер. Недоліки ерліфту такі ж, як і для попереднього способу – це небезпека для фільтра. Максимальна глибина свердловини для очищення ерліфтом не повинна перевищувати 40 м. Обираючи такий метод очищення, рекомендуємо зважити за і проти, оскільки в разі пошкодження фільтра, заміна та ремонт його виключені й доведеться витрачати кошти на нову свердловину;
  3. Прокачати насосом — прокачка свердловини здійснюється за допомогою спеціальної помпи, особливість якої в тому, що вона може прокачувати брудну воду з великою кількістю механічних домішок. Для свердловини цей спосіб безпечний, однак ефективність його може бути сумнівною, особливо, якщо вона добряче замулена.  Найчастіше, шланг від насоса протягують до стічної канави, так що довжина його повинна бути достатньою. Інколи роблять так званий «вловлювач піску» – бочку з двома кранами знизу і зверху. Зверху поступає вода з піском, той швидко випадає в осад, а з другого отвору з бочки тече вже чиста вода. Весь пісок залишається в бочці і згодом може бути використаний для господарських потреб;
  4. Прочистити жезлонкою —  цей спосіб найбезпечніший але і найскладніший. Желонка – відрізок труби довжиною від метра до трьох, діаметр якого трохи менший діаметру експлуатаційної колони свердловини, щоб легко входила і проходила до дна. В нижній частині труби формується клапан таким чином, щоб пісок, який потрапить в желонку на дні свердловини, вже не випав з неї. Знизу на желонці розміщують гострі зубці, які повинні розпушувати пісок. Желонка на тросі опускається до самого дна, піднімається на 50-80 см і знову різко опускається. Завдячуючи своїй вазі та гострим зубцям, вона ніби вгризається в пісок і частина його залишається в ній. Вода зливається, а пісок, завдяки клапану, не випадає. Коли прилад майже повністю  наповнюється піском, желонку піднімають на поверхню та очищають. Це продовжується до повного очищення свердловини, після чого вона прокачується звичайним насосом до чистої води.

Виявивши проблему, краще не ризикувати й відразу звернутися до фахівців, які облаштовують та технічно супровождують діяльність свердловини.  Спроби самостійно очистити свердловину від піску чи намули, можуть негативно сказатися на вмісті вашого гаманця і нервовій системі.

Втім, проблема водопостачання може бути пов’язана не лише з наявністю піску та мулу в воді, та про це ми розкажемо в наступній статті.

Fill out this field
Please enter a valid email address.
Fill out this field
Menu